Звіт за 2022 рік

Звіт за 2022 рік

На виконання зобов’язань України за міжнародними договорами, зокрема Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, та з метою встановлення правових та організаційних засад МЗВ викидів ПГ, прийнято Закон України від 12.12.2019 р. № 377 «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який набрав чинності з 26.03.2020 р. та вступив в дію з 01.01.2021 р.

Наказом Міндовкілля від 29.01.2021 року № 52 Бюджетну установу «Національний центр обліку викидів парникових газів» уповноважено на здійснення організаційно-методичної підтримки у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ щодо розгляду плану моніторингу, плану моніторингу зі змінами, звіту про вдосконалення, звіту оператора, надання рекомендацій щодо погодження рішення версифікатора про проведення невиїзної верифікації.

З метою виконання БУ «НЦО» делегованих функцій були внесені зміни в Положення про БУ «НЦО», що були затверджені наказом Міндовкілля від 13.04.2021 р. № 240. Крім цього, було утворене Управління супроводження МЗВ викидів парникових газів від установок.

Протягом 2021 року, починаючи з червня, відбувалося наповнення штату нового управління фахівцями, а також іншого персоналу, необхідного для забезпечення роботи всієї установи.

Відповідно до Технологічної картки адміністративної послуги, яка затверджена наказом Міндовкілля № 432 від 01.07.2021 року управління протягом 10 робочих днів:

  • перевіряє достовірність і повноту відомостей, зазначених у Плані моніторингу та документах, поданих для його затвердження;
  • формує обґрунтовані висновки та рекомендації;
  • здійснює оцінку ризиків для операторів, які подають Спрощений план моніторингу;
  • надає обґрунтовані висновки та рекомендації до Міндовкілля.

Керуючись чинними документами – Законом № 377-IX від 12 грудня 2019 р., Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. № 960, Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. №880 та наказом Міндовкілля від 15.02.2021 р. №113 який діє з 27.04.2021 року управління проводило оцінку планів моніторингу на предмет достовірності і повноти даних у ньому та супровідних документах, а також проводило оцінку ризиків для операторів, які надавали Спрощені плани моніторингу. За результатами оцінки управління формувало обґрунтовані висновки у випадку відповідності плану моніторингу чинному законодавству або рекомендації із усунення невідповідностей плану моніторингу чинному законодавству.

За 2022 рік до БУ «НЦО» надійшло 547 планів, в т. ч. спрощених 407, стандартних 140, зі змінами 5 від 129 операторів по 547 установкам. У т. ч. повторно надійшло 218 планів; втретє – 85 планів; в четверте – 29 планів; в п’яте  – 3 плани. Управлінням було рекомендовано до затвердження 254 плани,  285 – відмовлено, без розгляду – 8.

Також, за 2022 рік до БУ «НЦО» надійшло 89 звітів операторів від 15 операторів по 88 установкам. У т. ч. повторно надійшов 1 звіт.  Управлінням було рекомендовано до прийняття – 26 звітів, 63 – відмовлено.

Станом на 01.01.2023 року в роботі знаходилось 30 планів моніторингу та 7 звітів оператора.

Загалом за період з 05.08.2022 року по 14.02.2023 року до  Управління надійшло 829 планів моніторингу, з яких опрацьовано 823, в роботі 6 планів та 174 звіти оператора, з яких опрацьовано 173, в роботі 1 звіт.

Загальна кількість сторінок пакету документів спрощених планів становить від 25 до 35 сторінок, стандартних від 60 до 300  сторінок, звітів оператора 20-30 сторінок із врахуванням верифікаційного звіту.

Висновки та рекомендації надсилались офіційними листами до Міндовкілля. Середня кількість зауважень на кожну рекомендацію складає 3-5 зауважень.

Майже 40 % операторів, які надсилають повторно Плани моніторингу, не брали до уваги перелік зауважень та рекомендацій, які були сформовані та надані головними фахівцями Управління до Міндовкілля.

Також оператори які враховують всі рекомендації та висновки, які надають головні фахівці Управління МЗВ парникових газів від установок, при цьому вносять зміни до Плану моніторингу (змінюють оцінку викидів парникових газів, категорію установки чи рівні точності) отримують нові рекомендації та висновки до Плану моніторингу та документів поданих для його затвердження.

Оператори які враховують всі рекомендації та висновки головних фахівців та не вносять зміни до Плану моніторингу, як правило повторно отримують рекомендації щодо затвердження Плану моніторингу.

Крім розгляду планів моніторингу, фахівцями управління надавалися усні консультації Операторам установок в телефонному режимі та в межах своїх повноважень.

З метою підвищення кваліфікації у сфері МЗВ та формування узгодженого підходу до вирішення питань, які не повністю врегульовані законодавством чи іншими регуляторними актами України, за період 2021-2022 рр. фахівці Управління пройшли чотири дводенних тренінги, що були організовані GIZ за темами:

 

  • Вступ до системи МЗВ та план моніторингу;
  • Технічні аспекти моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ;
  • План моніторингу: типові форми та вимоги законодавства;
  • Технічні аспекти моніторингу, звітності та верифікації викидів ПГ.

 

З початку 2022 року було продовжено збір та обробку даних, необхідних для підготовки Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2020 роки (далі Національний кадастр 2022) згідно плану підготовки узагальнених даних та плану заходів із забезпечення та контролю якості, затверджених наказами БУ «НЦО» № 07-ОД від 24.05.2021 р. та № 08-ОД від 25.05.2021 р. відповідно.

Крім цього, було продовжено розрахунок викидів і поглинань парникових газів в Україні за секторами: «Енергетика», «Промислові процеси та використання продуктів», «Сільське господарство», «Землекористування, зміни в землекористуванні та лісове господарство», «Відходи». При цьому, невід’ємною частиною оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів є дотримання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК ООН) (ратифікована ЗУ № 435/96-ВР від 29 жовтня 1996 р.), Кіотського протоколу до неї (ратифікований ЗУ № 1430-IV від 4 лютого 2004 р.) та відповідних рішень Конференції Сторін на їх виконання, а саме: Рішення Конференції Сторін РКЗК ООН 24/СР.19 (FCCC/CP/2013/10/Add.3), 6/CMP.9 (FCCC/KP/CMP/2013/9/Add.1), 2/СМР.7 (FCCC/KP/CMP/2011/10/Add.1) та 2/СМР.8 (FCCC/KP/CMP/2012/13/Add.1). Зокрема, цими рішеннями були затверджені методологічні вимоги до проведення національної інвентаризації парникових газів, розроблених Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату, якими керувались в своїй роботі управління, а саме: «Керівні принципи національних інвентаризацій парникових газів» та «Переглянуті додаткові методи та керівництва з належної практики 2013 року, що випливають із Кіотського протоколу».

На основі зібраних даних та проведених розрахунків за секторами було розроблено частини розділів проєкту Національного кадастру 2022, які були  передані до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України листом № 039 від 22.02.2022 р.

З метою всебічного комплексного огляду документу та отримання слушних зауважень, рекомендацій чи підтвердження правильності використаних даних і розрахунків, підготовлено макети запитів на отримання рецензій від державних органів, установ чи організацій, які були передані до Міндовкілля для формування офіційних листів.

В результаті опублікування проєкту Національного кадастру 2022 на сайті Міндовкілля та офіційних запитів на отримання рецензій було отримано листи від 8 державних органів, установ чи організацій. У 5 листах зауважень до підготовленого проєкту не містилось.

Зауваження і рекомендації містились у листах, отриманих від Міністерства освіти і науки України, Державного агентства лісових ресурсів України та Державної служби статистики України. Усі зауваження і рекомендації були опрацьовані, враховані у Національному кадастрі 2022, за можливістю, чи занотовані для врахування у наступному Національному кадастрі. Результати опрацювання зауважень і рекомендацій були передані до Міндовкілля для надіслання у відповідні державні органи, що їх надали, для ознайомлення.

До початку квітня 2022 року були завершені усі розрахунки викидів і поглинань парникових газів в Україні та сформовані окремі розділи Національного кадастру 2022 за відповідними за секторами. Результати розрахунків були внесені експертами БУ «НЦО» до програмного забезпечення Секретаріату РКЗК ООН «CRF Web Application».

Протягом проведення національної інвентаризації парникових газів, а також одразу після її завершення, експерти БУ «НЦО» дотримувалися процедур контролю якості згідно із вимогами «Керівних принципів національних інвентаризацій парникових газів» та плану проведення заходів із забезпечення та контролю якості. За результатами проведення цих процедур було складено 64 протоколи за всіма секторами.

Узагальнені дані щодо викидів парникових газів на території України в рамках підготовки Національного кадастру 2022 були передані до Міндовкілля 15 квітня 2022 року.

Усі дані та наявні матеріали, що були зібрані, розроблені чи використовувалися в процесі проведення національної інвентаризації в електронному вигляді, були заархівовані. Архів (2913 файлів, розміром 3,93 Гбайт) розміщений на електронних носіях в БУ «НЦО».

Одночасно була розпочата робота із планування проведення чергової щорічної національної інвентаризації парникових газів, що є основою для підготовки Національного кадастру антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні за 1990-2021 роки (далі Національний кадастр 2023). Зокрема, були розроблені плани підготовки узагальнених даних та плану заходів із забезпечення та контролю якості, затверджені наказами БУ «НЦО» № 06-ОД від 05.05.2022 р. та № 07-ОД від 06.05.2022 р. відповідно.

З метою збору інформації для проведення розрахунків викидів і поглинань парникових газів, протягом травня-грудня 2022 року було сформовано та передано до Міндовкілля 90 проєктів листів для формування офіційних запитів до державних органів, установ, організацій, підприємств та інших надавачів інформації.

За результатами запитів було отримано 268 відповідей в електронній та/або паперовій формі. Ця інформація, а також інформація із відкритих джерел (веб-сайти Державної служби статистики України, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Міжнародного енергетичного агентства тощо), становила базу для проведення розрахунків за секторами.

Станом на кінець 2022 року експертами БУ «НЦО» велися роботи із оцінки викидів і поглинань парникових газів в Україні за 1990-2021 роки. Особлива увага приділялася проведенню додаткових оцінок для окупованих територій України станом на кінець 2021 року (АР Криму, частин Донецької та Луганської областей), оскільки Національний кадастр повинен охоплювати всю географічну територію країни в міжнародно визнаних кордонах.

Крім цього, у зв’язку із військовими діями на значній частині території України та фізичне знищення частини установ, підприємств та організацій, деяка інформація за 2021 рік виявилася відсутньою, а її збір – неможливим до закінчення військового стану та відновлення контролю над окупованими територіями. Тому експертами з інвентаризації проводився додатковий аналіз можливих альтернативних джерел інформації або варіанти проведення розрахунково-аналітичних оцінок даних.

Для інформування Міндовкілля та виконання Положення, БУ «НЦО» сформувало пропозиції для вдосконалення функціонування національної системи інвентаризації парникових газів у вигляді пропонованих тем науково-дослідних робіт у листі №061 від 05.07.2022 р.

Крім цього, працівники БУ «НЦО» сприяли процесу проведення аудиту ефективності виконання заходів із зменшення обсягів викидів парникових газів, що був проведений Рахунковою палатою на початку 2022 року. Зокрема, працівники БУ «НЦО» надавали копії документів, формували службові записки з інформацією для аудиторів Рахункової палати, проводили усні консультації. За результатами проведеного аудиту БУ «НЦО» отримало звіт Рахункової палати, затверджений рішенням Рахункової палати №18-2 від 30.08.2022 року.

Експерти БУ «НЦО» також надавали фахову підтримку Міндовкіллю при формуванні завдань та перегляді результатів реалізації проєктів технічної допомоги, таких як EU4Climate, CASE, та інших.

Прокрутити вгору